Папа!!!

Доля звела мене із дуже цікавими, духовно багатими, різноплановими і, напрочуд, відкритими людьми. Не перестаю дивуватися Життю.


Недавно спостерігала сценку із життя одного із співробітників.


Сидить молодий чоловік працює, весь зайнятий вирішенням важливих питань. Відчиняються вхідні двері. Входить красива молода жінка, веде за руку хлопчика, маленького. Гномик такий собі. Побачив татка - реакція дивовижна в обох: очі засвітилися радістю від зустрічі,  навіть не радістю, а єйфорією. Обличчя - два сонця, посміхаються. Малий засміявся: "Папа!!!" - побіг і впав у обійми батька. Той притис сина до грудей....


Всього лиш мить відбувалося чудо. Та воно було наповнене такими теплом, радістю і любовю, що зуміло зігріти весь офіс і залишити позитивні враження у спостерігаючих.


Далі - без коментарів...